МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВИЩОЇ ОСВІТИ «Соликамск ДЕРЖАВНИЙ
ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ »
Кафедра математики і фізики
Курсова робота
з дисципліни «Теорія і методика навчання інформатики»
Навчання школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики з використанням інформаційно - комунікаційних технологій
Крикунова Катерина
Володимирівна
студентка 4 курсу 140 групи ЕМФ
спеціальність - «Математика і інформатика»
Оцінка: ________________
_______________________
підпис
«» __________ 2010р.
Керівник: к.п.н.,
старший викладач Ріхтер Т.В.
Соликамск, 2010
Зміст
Введення
Глава 1. Теоретичні основи використання інформаційних технологій при навчанні школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики
1.1 Аналіз літератури за темою «Навчання школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики з використанням ІКТ»
1.2 Використання ІКТ на уроках інформатики
1.3 Особливості методів вирішення логічних завдань
Глава 2. Методика навчання школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики з використання ІКТ
2.1 Можливості використання ІКТ на уроках інформатики.
2.2 Методичні рекомендації щодо використання ІКТ на уроках інформатики
Висновок
Список літератури
Додаток
Введення
За останні 10 років відбулося докорінну зміну ролі і місця персональних комп'ютерів і інформаційних технологій в житті суспільства. З предмета професійної діяльності досить вузького кола фахівців у галузі точних наук вони перетворилися на інструмент, який використовується в усіх галузях сучасного виробництва, в побуті і громадському житті. Володіння інформаційними технологіями ставиться в сучасному світі в один ряд з такими якостями, як уміння читати і писати. Людина, вміло, ефективно володіє технологіями та інформацією, має інший, новий стиль мислення, принципово інакше підходить до оцінки виниклої проблеми, до організації своєї діяльності.
Як показує практика, без нових інформаційних технологій вже неможливо уявити собі сучасну школу. Очевидно, що в найближчі десятиліття роль персональних комп'ютерів буде зростати і у відповідності з цим будуть зростати вимоги до комп'ютерної грамотності учнів початкової ланки.
З'являються необмежені можливості для індивідуалізації та диференціації навчального процесу, переорієнтування його на розвиток мислення, уяви як основних процесів, необхідних для успішного навчання. І нарешті, забезпечується ефективна організація пізнавальної діяльності учнів. Об'єднання в комп'ютері текстової, графічної, аудіо-відео інформації, анімації різко підвищує якість підноситься школярам навчальної інформації і успішність їх навчання.
Отже, тема дослідження даної роботи - «Навчання школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики з використанням інформаційно - комунікаційних технологій»
Проблема: які методичні умови сприяли навчання школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики з використанням ІКТ?
Об'єкт дослідження: процес навчання школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики з використанням ІКТ.
Предмет дослідження: методичні умови, що сприяють навчанню школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики з використанням ІКТ.
Мета: розробити методичні умови, спрямовані на навчання школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики з використанням ІКТ.
Гіпотеза: навчання школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики з використанням ІКТ буде найбільш ефективним за умови використання наступних методичних умов:
- Використання інтернет технологій;
- Робота з навчальними комп'ютерними програмами, які використовуються на уроках інформатики.
Завдання:
1) Вивчити і проаналізувати психолого-педагогічну та методичну навчальну та спеціальну літературу з теми дослідження.
2) Розглянути особливості навчання школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики.
3) Охарактеризувати особливості використання ІКТ на уроках інформатики.
4) Розробити методики використання інформаційних технологій на уроці інформатики з метою навчання школярів розв'язування логічних завдань.
5) Проаналізувати отримані результати.
Глава 1. Теоретичні основи використання інформаційних технологій при навчанні школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики
1.1 Аналіз літератури за темою «Навчання школярів вирішення логічних завдань»
Вивчення розділу Логіка в курсі інформатики для інформаційно-технологічного профілю є одним з основоположних, так як він нерозривно пов'язаний з такими розділами як алгоритмізація та програмування, моделювання і формалізація, бази даних. Проте цей розділ - один з найскладніших у курсі інформатики, не всі учні його засвоюють і розуміють, що в подальшому призводить до проблем при вивченні перерахованих раніше розділів [1, c. 205].
У пошуках інваріанта змісту освіти фахівці в галузі викладання інформатики підтримують ідею побудови процесу навчання, орієнтованого на вивчення загальних понять і тенденцій в інформатиці. На думку С. А. Бешенкова, А. А. Кузнєцова, В. СЛеднева та інших провідних фахівців, значна увага в освітньому процесі має приділятися інтелектуальному розвитку учнів, формування в них здібності до продуктивної і доцільному застосування ІКТ в процесі вирішення логічних завдань.
Серед безлічі навчальних завдань дидакти (І. Я. Лернер, В. І. Загвязінскій та ін) виділяють логічні завдання, спрямовані на розвиток логічного мислення, вдосконалення знання учня і заволодіння ним узагальненим способом вирішення певного класу задач. Рішення логічних задач розглядається як вибір і опис об'єкта пізнання, вибір і реалізація послідовності певних дій над об'єктом, інтерпретація отриманих результатів з метою поповнення, уточнення та узагальнення інформації про об'єкт пізнання. При цьому логічна завдання виступає як засіб розвитку інтелектуальних умінь учнів [11, c. 36].
1.2 Використання ІКТ на уроках інформатики
Процес входження школи у світовий освітній простір вимагає вдосконалення, а також серйозну переорієнтацію комп'ютерно-інформаційної складової. Лавиноподібне зростання обсягів інформації, прийняв характер інформаційного вибуху у всіх сферах людської діяльності. Інформаційний вибух породив безліч проблем, найважливішою з яких є проблема навчання. Особливий інтерес представляють питання, пов'язані з автоматизацією навчання, оскільки «ручні методи» без використання технічних засобів давно вичерпали свої можливості [12, c. 154].
Найбільш доступною формою автоматизації навчання є застосування комп'ютерів, тобто використання машинного часу для навчання та обробки результатів контрольного опитування знань учнів. Все більше використання комп'ютерів дозволяє автоматизувати, а тим самим спростити ту складну процедуру, яку використовують і вчителя при створенні методичних посібників. Тим самим, подання різного роду "електронних підручників", методичних посібників на комп'ютері має ряд важливих переваг. По-перше, це автоматизація як самого процесу створення таких, так і зберігання даних у будь-якої необхідної формі. По-друге, це робота з практично необмеженим обсягом даних. Створення комп'ютерних технологій у навчанні є сусідами з виданням навчальних посібників нової генерації, що відповідають потребам особистості учня. Навчальні видання нової генерації покликані забезпечити єдність навчального процесу і сучасних, інноваційних наукових досліджень, тобто доцільність використання нових інформаційних технологій у навчальному процесі і, зокрема, різного роду так званих «електронних підручників». Ефект від застосування засобів комп'ютерної техніки в навчанні може бути досягнутий лише тоді, коли фахівець предметної області не обмежується в засобах уявленнях інформації, комунікацій і роботи з базами даних і знань [19, c. 14].
Порівняльна новизна предмета "Інформатика та ІКТ", нестабільність змісту, різнотипність технічних і програмних засобів, недостатня розробленість методики викладання інформатики змушують нас знову і знову повертатися до відбору змісту, засобів і методів викладання курсу. Але при будь-якому виборі необхідно дотримуватися певних загальних дидактичних принципів:
принцип науковості;
принцип послідовності та циклічності;
принцип свідомості засвоєння діяльності;
принцип доступності змісту;
активність і самостійність;
індивідуалізація і колективність навчання;
ефективність навчальної діяльності;
зв'язок теорії і практики;
принцип наочності або, як ще кажуть, наочні методи змісту й діяльності.
На принципі наочності мені хотілося б зупинитися докладніше.
Під наочними методами навчання розуміються такі методи, при яких засвоєння навчального матеріалу знаходиться в істотній залежності від застосовуваних у процесі навчання наочного посібника і технічних засобів. Наочні методи використовуються у взаємозв'язку зі словесними і практичними методами навчання і призначаються для наочно-чуттєвого ознайомлення учнів з явищами, процесами, об'єкта в їх натуральному вигляді або у символьному зображенні за допомогою всіляких малюнків, репродукцій, схем і т.п. У сучасній школі широко використовуються з цією метою екранні технічні засоби в парі з комп'ютерами [22, c. 25].
Наочні методи навчання умовно можна підрозділити на дві великі групи: метод ілюстрацій і метод демонстрацій.
Метод ілюстрацій передбачає показ учням ілюстративних посібників, плакатів, таблиць, картин, карт, зарисовок на дошці, плоских моделей та ін
Метод демонстрацій зазвичай пов'язаний з демонстрацією приладів, дослідів, технічних установок, кінофільмів, відеофільмів і ін
Взагалі наочність є невід'ємною рисою викладання інформатики в силу гнучкості змісту поняття "інформація": одну і ту ж інформацію можна представити у вигляді безлічі графічних образів. Наприклад, блок-схеми (вони наочно представляють структуру невеликого алгоритму і процес його виконання), таблиці виконання, демонстрація вчителем зразка діяльності за комп'ютером при роботі з готовою програмою.
Результат навчально-виховного процесу багато в чому залежить від того, наскільки він забезпечений різноманітними засобами навчання. Важко уявити собі сучасного вчителя, що не використовує додаткових методичних посібників, крім підручника. Досить складно заперечити той факт, що наочність у навчанні займає далеко не останнє місце [20, c. 103].
Однак дидактичний принцип наочності, що є провідним у навчанні, слід розуміти дещо ширше, ніж можливість зорового сприйняття. Впливаючи на органи почуттів, засоби наочності забезпечують більш повне уявлення образу або поняття, що сприяє більш міцному засвоєнню матеріалу. Наочність сприяє розвитку в учнів емоційно-оціночного ставлення до здобувається знань. Проводячи самостійні завдання, учні можуть переконатися в реальності тих процесів і явищ, про які дізнаються від вчителя. А це, у свою чергу, дозволяє дитині переконатися в істинності отриманих відомостей, що веде до усвідомленості і міцності знань.
Засоби наочності підвищують інтерес до знань, дозволяють полегшити процес їх засвоєння, підтримують увагу дитини.
Сказане вище не є науковим відкриттям, однак стосовно до предмета інформатики спостерігається практично повна відсутність фабрично виготовленого наочного навчального устаткування. Тому нам доводиться самостійно розробляти і виготовляти наочний матеріал.
Друковані посібники широко використовуються в навчанні. Вони дешевші, простіше у виготовленні, друкуються і виконуються вчителем разом з учнями (плакати, картки, схеми).
Мультимедійні презентації міцно увійшли в шкільне життя. Практично кожен вчитель, що має практичні навички володіння інформаційними технологіями, використовує їх у своїй повсякденній роботі. Презентація може мати різні форми, застосування яких залежить від знань, підготовленості авторів, а так само передбачуваної аудиторії. Найбільш ефективно використовувати презентації при проведенні лекції, практичного заняття, лабораторної роботи, самостійної роботи, тестування [9, c. 208].
Можливо супровід уроку не тільки шляхом показу хороших презентацій, а й залучення звукового супроводу. Можна використовувати на уроці матеріали з мережі Internet.
При використанні наочності у навчанні необхідно дотримуватися ряду умов:
застосовувана наочність повинна відповідати віку учнів;
наочність повинна використовуватися в міру, і показувати її слід поступово і тільки у відповідний момент уроку;
спостереження має бути організоване таким чином, щоб всі учні могли добре бачити демонстрований предмет;
необхідно чітко виділяти головне, істотне при показі ілюстрацій;
детально продумувати пояснення, що даються в ході демонстрації явищ;
демонстрована наочність повинна бути точно погоджена з змістом матеріалу;
залучати самих учнів до знаходження бажаної інформації в наочному посібнику або демонстраційному пристрої.
Активне використання інформаційних та комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі формує нову педагогічну технологію навчання.
Спостереження фахівців показали, що робота в комп'ютерних мережах актуалізує потребу учнів бути членом соціальної спільності. Відзначаються поліпшення грамотності і розвиток мовлення дітей через телекомунікаційне спілкування, підвищення їхнього інтересу до навчання і, як наслідок, загальне зростання успішності. Впровадження нових технічних засобів в навчальний процес розширює можливості наочних методів навчання. У сучасних умовах особлива увага приділяється застосуванню такого засобу наочності, яким є комп'ютер. Застосування комп'ютерів в навчальному процесі збільшує обсяг інформації, що повідомляється учневі на уроці, активізує, в порівнянні зі звичайними уроками, організацію пізнавальної діяльності учнів [26, c. 107].
Взагалі комп'ютерний клас надає безліч дидактичних можливостей, таких як:
подача дозованої текстової інформації на екрани моніторів учнів або на екран від проектора;
постановка різних завдань учням;
організація колективної розумової діяльності;
демонстрація схем, креслень та іншої відеоінформації;
контроль знань;
робота з електронними підручниками [33, c. 133].
1.3 Особливості методів вирішення логічних завдань
Дитина з перших днів занять у школі зустрічається завдання. Спочатку і до кінця навчання в школі завдання незмінно допомагає учневі виробляти правильні поняття інформатики, глибше з'ясовувати різні сторони взаємозв'язків у навколишньому його життя, дає можливість застосовувати досліджувані теоретичні положення. У той же час рішення задач сприяє розвитку логічного мислення.
Роль інформатики у розвитку логічного мислення винятково велика. Причина настільки виняткової ролі інформатики в тому, що це сама практична наука з усіх досліджуваних у школі. У ній високий рівень абстракції і у ній найбільш природним способом викладу знань є спосіб сходження від абстрактного до конкретного. Крім того, рішення логічних задач здатне розвивати логічне мислення школярів у шкільному курсі [10, c. 200].
Як навчати дітей знаходженню способу вирішення логічного завдання? Це питання - центральний в методиці навчання вирішення завдань. Для відповіді на нього в літературі запропоновано чимало практичних прийомів, що полегшують пошук способу розв'язання задачі. Однак теоретичні положення відносного знаходження шляхи вирішення завдання залишаються мало розробленими.
Особливості тексту завдання можуть визначити хід розумового процесу при її вирішенні. Як зорієнтувати дітей на ці особливості? Знання відповідей на них складають теоретико-методичні положення, на основі яких можна будувати конкретну методику навчання; вони допоможуть визначити методичні прийоми пошуку способів вирішення завдання, в тому числі рішення різними способами. Рішення задач займає в інформатичних освіту величезне місце.
Уміння вирішувати завдання є одним з основних показників рівня розвитку, глибини засвоєння навчального матеріалу [8, c. 85].
ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ »
Кафедра математики і фізики
Курсова робота
з дисципліни «Теорія і методика навчання інформатики»
Навчання школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики з використанням інформаційно - комунікаційних технологій
Крикунова Катерина
Володимирівна
студентка 4 курсу 140 групи ЕМФ
спеціальність - «Математика і інформатика»
Оцінка: ________________
_______________________
підпис
«» __________ 2010р.
Керівник: к.п.н.,
старший викладач Ріхтер Т.В.
Соликамск, 2010
Зміст
Введення
Глава 1. Теоретичні основи використання інформаційних технологій при навчанні школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики
1.1 Аналіз літератури за темою «Навчання школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики з використанням ІКТ»
1.2 Використання ІКТ на уроках інформатики
1.3 Особливості методів вирішення логічних завдань
Глава 2. Методика навчання школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики з використання ІКТ
2.1 Можливості використання ІКТ на уроках інформатики.
2.2 Методичні рекомендації щодо використання ІКТ на уроках інформатики
Висновок
Список літератури
Додаток
Введення
За останні 10 років відбулося докорінну зміну ролі і місця персональних комп'ютерів і інформаційних технологій в житті суспільства. З предмета професійної діяльності досить вузького кола фахівців у галузі точних наук вони перетворилися на інструмент, який використовується в усіх галузях сучасного виробництва, в побуті і громадському житті. Володіння інформаційними технологіями ставиться в сучасному світі в один ряд з такими якостями, як уміння читати і писати. Людина, вміло, ефективно володіє технологіями та інформацією, має інший, новий стиль мислення, принципово інакше підходить до оцінки виниклої проблеми, до організації своєї діяльності.
Як показує практика, без нових інформаційних технологій вже неможливо уявити собі сучасну школу. Очевидно, що в найближчі десятиліття роль персональних комп'ютерів буде зростати і у відповідності з цим будуть зростати вимоги до комп'ютерної грамотності учнів початкової ланки.
З'являються необмежені можливості для індивідуалізації та диференціації навчального процесу, переорієнтування його на розвиток мислення, уяви як основних процесів, необхідних для успішного навчання. І нарешті, забезпечується ефективна організація пізнавальної діяльності учнів. Об'єднання в комп'ютері текстової, графічної, аудіо-відео інформації, анімації різко підвищує якість підноситься школярам навчальної інформації і успішність їх навчання.
Отже, тема дослідження даної роботи - «Навчання школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики з використанням інформаційно - комунікаційних технологій»
Проблема: які методичні умови сприяли навчання школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики з використанням ІКТ?
Об'єкт дослідження: процес навчання школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики з використанням ІКТ.
Предмет дослідження: методичні умови, що сприяють навчанню школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики з використанням ІКТ.
Мета: розробити методичні умови, спрямовані на навчання школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики з використанням ІКТ.
Гіпотеза: навчання школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики з використанням ІКТ буде найбільш ефективним за умови використання наступних методичних умов:
- Використання інтернет технологій;
- Робота з навчальними комп'ютерними програмами, які використовуються на уроках інформатики.
Завдання:
1) Вивчити і проаналізувати психолого-педагогічну та методичну навчальну та спеціальну літературу з теми дослідження.
2) Розглянути особливості навчання школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики.
3) Охарактеризувати особливості використання ІКТ на уроках інформатики.
4) Розробити методики використання інформаційних технологій на уроці інформатики з метою навчання школярів розв'язування логічних завдань.
5) Проаналізувати отримані результати.
Глава 1. Теоретичні основи використання інформаційних технологій при навчанні школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики
1.1 Аналіз літератури за темою «Навчання школярів вирішення логічних завдань»
Вивчення розділу Логіка в курсі інформатики для інформаційно-технологічного профілю є одним з основоположних, так як він нерозривно пов'язаний з такими розділами як алгоритмізація та програмування, моделювання і формалізація, бази даних. Проте цей розділ - один з найскладніших у курсі інформатики, не всі учні його засвоюють і розуміють, що в подальшому призводить до проблем при вивченні перерахованих раніше розділів [1, c. 205].
У пошуках інваріанта змісту освіти фахівці в галузі викладання інформатики підтримують ідею побудови процесу навчання, орієнтованого на вивчення загальних понять і тенденцій в інформатиці. На думку С. А. Бешенкова, А. А. Кузнєцова, В. СЛеднева та інших провідних фахівців, значна увага в освітньому процесі має приділятися інтелектуальному розвитку учнів, формування в них здібності до продуктивної і доцільному застосування ІКТ в процесі вирішення логічних завдань.
Серед безлічі навчальних завдань дидакти (І. Я. Лернер, В. І. Загвязінскій та ін) виділяють логічні завдання, спрямовані на розвиток логічного мислення, вдосконалення знання учня і заволодіння ним узагальненим способом вирішення певного класу задач. Рішення логічних задач розглядається як вибір і опис об'єкта пізнання, вибір і реалізація послідовності певних дій над об'єктом, інтерпретація отриманих результатів з метою поповнення, уточнення та узагальнення інформації про об'єкт пізнання. При цьому логічна завдання виступає як засіб розвитку інтелектуальних умінь учнів [11, c. 36].
1.2 Використання ІКТ на уроках інформатики
Процес входження школи у світовий освітній простір вимагає вдосконалення, а також серйозну переорієнтацію комп'ютерно-інформаційної складової. Лавиноподібне зростання обсягів інформації, прийняв характер інформаційного вибуху у всіх сферах людської діяльності. Інформаційний вибух породив безліч проблем, найважливішою з яких є проблема навчання. Особливий інтерес представляють питання, пов'язані з автоматизацією навчання, оскільки «ручні методи» без використання технічних засобів давно вичерпали свої можливості [12, c. 154].
Найбільш доступною формою автоматизації навчання є застосування комп'ютерів, тобто використання машинного часу для навчання та обробки результатів контрольного опитування знань учнів. Все більше використання комп'ютерів дозволяє автоматизувати, а тим самим спростити ту складну процедуру, яку використовують і вчителя при створенні методичних посібників. Тим самим, подання різного роду "електронних підручників", методичних посібників на комп'ютері має ряд важливих переваг. По-перше, це автоматизація як самого процесу створення таких, так і зберігання даних у будь-якої необхідної формі. По-друге, це робота з практично необмеженим обсягом даних. Створення комп'ютерних технологій у навчанні є сусідами з виданням навчальних посібників нової генерації, що відповідають потребам особистості учня. Навчальні видання нової генерації покликані забезпечити єдність навчального процесу і сучасних, інноваційних наукових досліджень, тобто доцільність використання нових інформаційних технологій у навчальному процесі і, зокрема, різного роду так званих «електронних підручників». Ефект від застосування засобів комп'ютерної техніки в навчанні може бути досягнутий лише тоді, коли фахівець предметної області не обмежується в засобах уявленнях інформації, комунікацій і роботи з базами даних і знань [19, c. 14].
Порівняльна новизна предмета "Інформатика та ІКТ", нестабільність змісту, різнотипність технічних і програмних засобів, недостатня розробленість методики викладання інформатики змушують нас знову і знову повертатися до відбору змісту, засобів і методів викладання курсу. Але при будь-якому виборі необхідно дотримуватися певних загальних дидактичних принципів:
принцип науковості;
принцип послідовності та циклічності;
принцип свідомості засвоєння діяльності;
принцип доступності змісту;
активність і самостійність;
індивідуалізація і колективність навчання;
ефективність навчальної діяльності;
зв'язок теорії і практики;
принцип наочності або, як ще кажуть, наочні методи змісту й діяльності.
На принципі наочності мені хотілося б зупинитися докладніше.
Під наочними методами навчання розуміються такі методи, при яких засвоєння навчального матеріалу знаходиться в істотній залежності від застосовуваних у процесі навчання наочного посібника і технічних засобів. Наочні методи використовуються у взаємозв'язку зі словесними і практичними методами навчання і призначаються для наочно-чуттєвого ознайомлення учнів з явищами, процесами, об'єкта в їх натуральному вигляді або у символьному зображенні за допомогою всіляких малюнків, репродукцій, схем і т.п. У сучасній школі широко використовуються з цією метою екранні технічні засоби в парі з комп'ютерами [22, c. 25].
Наочні методи навчання умовно можна підрозділити на дві великі групи: метод ілюстрацій і метод демонстрацій.
Метод ілюстрацій передбачає показ учням ілюстративних посібників, плакатів, таблиць, картин, карт, зарисовок на дошці, плоских моделей та ін
Метод демонстрацій зазвичай пов'язаний з демонстрацією приладів, дослідів, технічних установок, кінофільмів, відеофільмів і ін
Взагалі наочність є невід'ємною рисою викладання інформатики в силу гнучкості змісту поняття "інформація": одну і ту ж інформацію можна представити у вигляді безлічі графічних образів. Наприклад, блок-схеми (вони наочно представляють структуру невеликого алгоритму і процес його виконання), таблиці виконання, демонстрація вчителем зразка діяльності за комп'ютером при роботі з готовою програмою.
Результат навчально-виховного процесу багато в чому залежить від того, наскільки він забезпечений різноманітними засобами навчання. Важко уявити собі сучасного вчителя, що не використовує додаткових методичних посібників, крім підручника. Досить складно заперечити той факт, що наочність у навчанні займає далеко не останнє місце [20, c. 103].
Однак дидактичний принцип наочності, що є провідним у навчанні, слід розуміти дещо ширше, ніж можливість зорового сприйняття. Впливаючи на органи почуттів, засоби наочності забезпечують більш повне уявлення образу або поняття, що сприяє більш міцному засвоєнню матеріалу. Наочність сприяє розвитку в учнів емоційно-оціночного ставлення до здобувається знань. Проводячи самостійні завдання, учні можуть переконатися в реальності тих процесів і явищ, про які дізнаються від вчителя. А це, у свою чергу, дозволяє дитині переконатися в істинності отриманих відомостей, що веде до усвідомленості і міцності знань.
Засоби наочності підвищують інтерес до знань, дозволяють полегшити процес їх засвоєння, підтримують увагу дитини.
Сказане вище не є науковим відкриттям, однак стосовно до предмета інформатики спостерігається практично повна відсутність фабрично виготовленого наочного навчального устаткування. Тому нам доводиться самостійно розробляти і виготовляти наочний матеріал.
Друковані посібники широко використовуються в навчанні. Вони дешевші, простіше у виготовленні, друкуються і виконуються вчителем разом з учнями (плакати, картки, схеми).
Мультимедійні презентації міцно увійшли в шкільне життя. Практично кожен вчитель, що має практичні навички володіння інформаційними технологіями, використовує їх у своїй повсякденній роботі. Презентація може мати різні форми, застосування яких залежить від знань, підготовленості авторів, а так само передбачуваної аудиторії. Найбільш ефективно використовувати презентації при проведенні лекції, практичного заняття, лабораторної роботи, самостійної роботи, тестування [9, c. 208].
Можливо супровід уроку не тільки шляхом показу хороших презентацій, а й залучення звукового супроводу. Можна використовувати на уроці матеріали з мережі Internet.
При використанні наочності у навчанні необхідно дотримуватися ряду умов:
застосовувана наочність повинна відповідати віку учнів;
наочність повинна використовуватися в міру, і показувати її слід поступово і тільки у відповідний момент уроку;
спостереження має бути організоване таким чином, щоб всі учні могли добре бачити демонстрований предмет;
необхідно чітко виділяти головне, істотне при показі ілюстрацій;
детально продумувати пояснення, що даються в ході демонстрації явищ;
демонстрована наочність повинна бути точно погоджена з змістом матеріалу;
залучати самих учнів до знаходження бажаної інформації в наочному посібнику або демонстраційному пристрої.
Активне використання інформаційних та комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі формує нову педагогічну технологію навчання.
Спостереження фахівців показали, що робота в комп'ютерних мережах актуалізує потребу учнів бути членом соціальної спільності. Відзначаються поліпшення грамотності і розвиток мовлення дітей через телекомунікаційне спілкування, підвищення їхнього інтересу до навчання і, як наслідок, загальне зростання успішності. Впровадження нових технічних засобів в навчальний процес розширює можливості наочних методів навчання. У сучасних умовах особлива увага приділяється застосуванню такого засобу наочності, яким є комп'ютер. Застосування комп'ютерів в навчальному процесі збільшує обсяг інформації, що повідомляється учневі на уроці, активізує, в порівнянні зі звичайними уроками, організацію пізнавальної діяльності учнів [26, c. 107].
Взагалі комп'ютерний клас надає безліч дидактичних можливостей, таких як:
подача дозованої текстової інформації на екрани моніторів учнів або на екран від проектора;
постановка різних завдань учням;
організація колективної розумової діяльності;
демонстрація схем, креслень та іншої відеоінформації;
контроль знань;
робота з електронними підручниками [33, c. 133].
1.3 Особливості методів вирішення логічних завдань
Дитина з перших днів занять у школі зустрічається завдання. Спочатку і до кінця навчання в школі завдання незмінно допомагає учневі виробляти правильні поняття інформатики, глибше з'ясовувати різні сторони взаємозв'язків у навколишньому його життя, дає можливість застосовувати досліджувані теоретичні положення. У той же час рішення задач сприяє розвитку логічного мислення.
Роль інформатики у розвитку логічного мислення винятково велика. Причина настільки виняткової ролі інформатики в тому, що це сама практична наука з усіх досліджуваних у школі. У ній високий рівень абстракції і у ній найбільш природним способом викладу знань є спосіб сходження від абстрактного до конкретного. Крім того, рішення логічних задач здатне розвивати логічне мислення школярів у шкільному курсі [10, c. 200].
Як навчати дітей знаходженню способу вирішення логічного завдання? Це питання - центральний в методиці навчання вирішення завдань. Для відповіді на нього в літературі запропоновано чимало практичних прийомів, що полегшують пошук способу розв'язання задачі. Однак теоретичні положення відносного знаходження шляхи вирішення завдання залишаються мало розробленими.
Особливості тексту завдання можуть визначити хід розумового процесу при її вирішенні. Як зорієнтувати дітей на ці особливості? Знання відповідей на них складають теоретико-методичні положення, на основі яких можна будувати конкретну методику навчання; вони допоможуть визначити методичні прийоми пошуку способів вирішення завдання, в тому числі рішення різними способами. Рішення задач займає в інформатичних освіту величезне місце.
Уміння вирішувати завдання є одним з основних показників рівня розвитку, глибини засвоєння навчального матеріалу [8, c. 85].
При свідомому засвоєнні знань учні користуються основними операціями мислення в доступному для них виді: аналізом і синтезом, порівнянням, абстрагуванням і конкретизацією, узагальненням; учні роблять індуктивні висновки, проводять дедуктивні міркування. Оволодіння розумовими операціями у свою чергу допомагає учням успішніше засвоювати нові знання.
Завдання творчого і проблемно-пошукового характеру передбачають високий рівень творчої самостійності учнів. У процесі виконання таких робіт учні відкривають для себе нові сторони матеріалу, що вивчається і найбільш повно розкривають свої здібності з інформатики; відбувається не «розучування» навчального матеріалу, а його творче застосування [25, c. 59].
Особливості тексту завдання можуть визначити хід розумового процесу при її вирішенні. Як зорієнтувати дітей на ці особливості? Знання відповідей на них складають теоретико-методичні положення, на основі яких можна будувати конкретну методику навчання; вони допоможуть визначити методичні прийоми пошуку способів вирішення завдання, в тому числі рішення різними способами. Рішення задач у навчанні інформатики займає величезне місце.
Але не слід забувати, що будь-який вид людської діяльності так чи інакше пов'язаний з міркуванням, а розвиток пізнавальних здібностей - одна з основних цілей шкільного навчання [7, c. 65].
Основною формою діяльності учня в навчанні можна вважати розумову. Розумова діяльність учня на уроці повинна займати основний час. Для цього потрібно організувати наповнення уроку творчими завданнями, орієнтованими на розвиток логічного мислення. Далеко не кожен учень має навичок самостійної діяльності при вирішенні творчих завдань. Залучаючи учнів у колективну розумову діяльність, особливо на етапах аналізу умови, висунення гіпотези, пошуку шляхів вирішення, аналізу ефективності пропонованого рішення потрібно домогтися того, щоб кожен учень був співучасником процесу рішення, промовив рішення або вголос, або про себе, а в ході реалізації гіпотези зайняв активну позицію. Підбір завдань потрібно орієнтувати на те, щоб при реалізації рішення кожен учень зміг реалізувати свої можливості з урахуванням його рівня знань і можливостей.
Виклад основ логіки в середній школі доцільно починати зі знайомства учнів з предметом логіки, з її історичним розвитком, а так само зв'язку логіки і математики протягом тисячоліть. Тут же рекомендується сформулювати головне завдання логіки.
Класична формальна логіка розглядає поняття, судження, умовивід як основні форми мислення. Оперування ними відображає сутність логічного мислення. Механізм логічного мислення полягає в операціях логічного мислення, що грунтуються на чотирьох законах логіки: тотожності, непротиріччя, виключеного третього, достатньої підстави. Некласичні формальні логіки припускають інші формулювання основних логічних законів, проте, і в рамках цих логічних систем продовжують діяти основні логічні операції. І, з точки зору будь-якої формальної логіки «логічне мислення - це мислення, що відповідає певним принципам (законам, правилам, приписами), вироблення яких і становить одну з головних завдань логіки» [8, c. 111].
Логічне мислення - це вид мислення, суть якого в оперуванні поняттями, судженнями, умовиводами на основі законів логіки, їх зіставленні та співвіднесенні з діями або ж сукупність розумових логічно достовірних дій або операцій мислення, пов'язаних причинно-наслідковими закономірностями, дозволяють узгодити готівкові знання з метою опису і перетворення об'єктивної дійсності.
Основну увагу при підборі завдань слід приділяти не розробці нових, а доцільному з'єднанню наявних методичних рекомендацій для досягнення поставлених цілей:
Розширення кругозору учнів, розвиток пам'яті, уваги;
Пізнавальний розвиток дітей - впізнавання ними простих зв'язків і залежностей навколишнього світу;
Розвиток логіки мислення, просторових уявлень, уяви дітей;
Розвиток уміння порівнювати та класифікувати;
Формування творчих, дослідницьких якостей учнів;
Формування операційного стилю мислення;
Підготовка до сприйняття комп'ютерного варіанту завдань.
Досягнення цих цілей допоможе учням у вивченні інших шкільних предметів.
Логіка, складова всієї освіти, значно посилює його гуманітарну спрямованість, повинна вивчатися як можна раніше, починаючи з початкових класів
Наступним кроком вивчення основ логіки можна вважати виклад матеріалу про поняття, судження і умовивід. На цьому етапі слід акцентувати увагу учнів на таких аспектах як приватне і загальне, просте і складне судження на основі спостереження природних фізичних і біологічних процесів. Тут судження виступають як результати спостереження і переробка інформації з візуальної форми в вербальну. Комп'ютер виступає як генератор візуального потоку інформації. У результаті чого учні повинні навчитися виділяти прості висловлювання зі складних, а також вміти їх простих суджень утворювати складні [6, c. 56].
Добре розвинене логічне мислення «здібних учнів» дозволяє їм застосовувати набуті знання в нових умовах, вирішувати нетипові завдання, знаходити раціональні способи їх вирішення, творчо підходити до навчальної діяльності, активно, з інтересом брати участь у власному навчальному процесі.
Але процес розвитку логічного мислення передбачає не тільки формування деякого кола понять і специфічних способів їх застосування, а й необхідного рівня розвитку логічних прийомів мислення в пізнавальній діяльності учнів для активного добування знань, уміння застосовувати їх у творчому перетворенні дійсності.
Способом перевірки знань учнів можуть виступати як самостійні роботи, так і комп'ютерні тести з ЄДІ.
При вивченні логіки в шкільному курсі інформатики, на перший план висувається розвиток пізнавальних здібностей, так як потрібно грунтуватися на необхідності всебічного гармонійного розвитку особистості, розвитку творчих умінь, художніх здібностей та естетичних якостей, а також розширення кругозору та підвищення інтересу до навколишньої дійсності.
Вміння знаходити способи вирішення логічних завдань є одним з основних показників рівня розвитку, глибини засвоєння навчального матеріалу [18, c. 96].
Рефлексивні розумові процеси знаходять своє вираження і в процесі постановки проблеми, і на етапі програвання гіпотез, і при формулюванні остаточних висновків. Особливо це відноситься до нестереотипно логічним завданням.
Не маючи готових засобів рішення, учні виробляють попередні схеми аналізу проблеми, використовують різного роду гіпотези і припущення, рефлексивно осмислюють виникають ідеї. Можна відзначити, що в задачах логічного характеру присутній дух нестандартності. Такого роду завдання часто зустрічаються серед олімпіадних завдань.
Саме тому формування і розвиток логіки здійснюється в процесі вирішення логічних завдань. При цьому можна виділити наступні способи розвитку логічного мислення на уроках інформатики при вирішенні завдань:
Не маючи готових засобів рішення, учні виробляють попередні схеми аналізу проблеми, використовують різного роду гіпотези і припущення, рефлексивно осмислюють виникають ідеї.
Можна відзначити, що в задачах логічного характеру присутній дух нестандартності. Такого роду завдання часто зустрічаються серед олімпіадних завдань.
Саме тому формування і розвиток логіки здійснюється в процесі вирішення логічних завдань. При цьому можна виділити наступні способи навчання розв'язування логічних задач на уроках інформатики:
1) встановлення спільно з учнями факту: до одного або до різних типів належать завдання;
2) визначення подібності та розбіжності у засобах вирішення завдань;
3) аналіз особливостей умов завдань;
4) складання завдань, що належать (не належать) до одного типу.
Для розробки методики навчання розв'язування логічних завдань, сприяє формуванню логічного мислення учнів, необхідно визначити критерії її ефективності.
Оскільки формування логічного мислення в різних методиках відбувається під час навчання учнів розв'язування логічних завдань, то очевидно, що показником успішності будь-якої методики має бути наступне:
1) якість оволодіння учнями умінням вирішувати логічні завдання;
2) постановка рефлексивної завдання;
3) діалогічність у навчанні (внутрішня і зовнішня);
4) формування рефлексивної позиції;
5) рівень сформованості рефлексивної діяльності учнів.
Перший з названих показників може бути визначений в результаті звичайної контрольної роботи, зміст якої складають логічні задачі. [4, c. 36]
Висновки по першому розділі
Аналіз педагогічної, методичної, та спеціальної літератури дозволив зробити наступні висновки:
Використання інформаційно-комп'ютерних технологій відкриває для вчителя нові можливості у викладанні свого предмета. Вивчення будь-якої дисципліни з використанням ІКТ дає дітям можливість для роздумів і участі у створенні елементів уроку, що сприяє розвитку інтересу школярів до предмета. Класичні та інтегровані уроки у супроводі мультимедійних презентацій, on-line тестів та програмних продуктів дозволяють учням поглибити знання, отримані раніше, як кажуть в англійській прислів'ї - "Я почув і забув, я побачив і запам'ятав". Застосування сучасних технологій в освіті створює сприятливі умови для формування особистості учнів і відповідає запитам сучасного суспільства.
Роль інформатики у розвитку логічного мислення винятково велика. Причина настільки виняткової ролі інформатики в тому, що це сама практична наука з усіх досліджуваних у школі. У ній високий рівень абстракції і у ній найбільш природним способом викладу знань є спосіб сходження від абстрактного до конкретного. Крім того, рішення логічних задач здатне розвивати логічне мислення школярів у шкільному курсі.
Виклад основ логіки в середній школі доцільно починати зі знайомства учнів з предметом логіки, з її історичним розвитком, а так само зв'язку логіки і математики протягом тисячоліть. Тут же рекомендується сформулювати головне завдання логіки.
Логічне мислення - це вид мислення, суть якого в оперуванні поняттями, судженнями, умовиводами на основі законів логіки, їх зіставленні та співвіднесенні з діями або ж сукупність розумових логічно достовірних дій або операцій мислення, пов'язаних причинно-наслідковими закономірностями, дозволяють узгодити готівкові знання з метою опису і перетворення об'єктивної дійсності.
Глава 2. Методика навчання школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики з використання ІКТ
2.1 Можливості використання ІКТ на уроках інформатики
В даний час відбувається збільшення розумового навантаження школярів на уроках інформатики. Це в свою чергу змусило задуматися над тим, як підтримати в учнів інтерес до досліджуваного предмета і їх активність протягом всього уроку. Величезну допомогу у вирішенні цього питання може справити використання комп'ютерних технологій, які дозволяють не тільки створити інформаційну обстановку, стимулюючу інтерес до роботи (посилюється прагнення домогтися успіху), а й певною мірою вирішити проблему «слабких учнів», а також сприяють формуванню здібностей застосовувати на практиці отримані знання. Наприклад, можна використовувати електронний підручник. (Див. додаток 1)
У даному електронному підручнику є 8 лекцій з математичної логіки, до кожної лекції представлена презентація, задачі, питання, глосарій, і список літератури.
2.2 Методичні рекомендації щодо використання ІКТ на уроках інформатики
Використання інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальному процесі є актуальною проблемою сучасної шкільної освіти. Сьогодні необхідно, щоб кожен вчитель з будь-якої шкільної дисципліни (ОБЖ, біології, географії, іноземної мови, історії, літератури, математики, російської мови, фізики, хімії, ...) міг підготувати і провести урок з використанням ІКТ. Такий урок наочний, барвистий, інформативний, інтерактивний, економить час учителя і учня. Він дозволяє учневі працювати в своєму темпі, а вчителю дає можливість оперативно проконтролювати та оцінити результати навчання.
Щоб іти в ногу з часом, вчитель повинен володіти основами інформаційних технологій, мати уявлення про найбільш поширеної в даний час операційній системі Windows, вміти працювати в поширених комп'ютерних програмах, зокрема, Word, Ехсеl, Роwer Point і рядом інших спеціалізованих програм, пов'язаних з предметною діяльністю вчителя, користуватися Інтернетом, а також вміти використовувати знання комп'ютерів учнями, отримані на уроках інформаційних технологій [30, c. 96].
Проблеми вчителів у сфері ІКТ відомі: непідготовленість педагогів з цього напрямку, слабка навчально-матеріальна база, необхідність розробки підручників і методичних посібників для вчителів.
Для того, щоб освоїти програми, необхідні для підготовки уроку, мені довелося вивчити багато спеціальної літератури, затративши на це досить багато часу. Учителю не треба бути професіоналом в області комп'ютерної графіки, відеомонтажу і т.п., йому потрібні базові знання. Я зробив спробу полегшити працю вчителя з підготовки сучасних уроків із застосуванням ІКТ, узагальнивши свій досвід в даному методичному посібнику. Сподіваюся, що моя робота буде корисна для всіх вчителів, які використовують або збираються використовувати ІКТ на своїх заняттях.
Всі перераховані в роботі програми для підготовки друкованих роздаткових матеріалів, на мій погляд, є основними при підготовці вчителем ОБЖ роздаткового матеріалу. Володіння цими програмами значно економить час, витрачений на підготовку до уроків, і піднімає якість застосовуваних на уроці матеріалів на більш високий рівень.
Сучасні інформаційні технології дозволяють повно і цікаво проілюструвати зміст навчального матеріалу за допомогою комп'ютерних презентацій (слайд-фільмів). Мультимедійні програми допоможуть вчителю зробити свої уроки насиченими, яскравими, такими, що запам'ятовуються. Один раз зроблений навчальний матеріал стане в нагоді Вам в наступні роки, а оволодіння навичками створення таких матеріалів підніме Ваші професійні навички на якісно новий рівень.
На сучасному етапі складно знайти викладача, який би не мав цифрову відеокамеру або (і) фотоапарат. Яскраві шкільні події не залишають байдужими вчителів і практично всі вони прагнуть зберегти про них пам'ять у відеозаписах та фотографіях. Природним є і те, що дуже часто власні відеоматеріали і фотографії служать наочним матеріалом на уроках. Учні такі матеріали сприймають значно активніше; у багатьох викликає здивування, що явища, про які йдеться на уроках, відбуваються безпосередньо навколо них [30, c. 100].
Використання інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальному процесі має на увазі постійний обмін інформацією з учнями, з викладачами зі своєї школи, з колегами з інших шкіл. Цей обмін неможливий без використання цифрових носіїв інформації.
Інформаційне суспільство пред'являє нові вимоги до системи освіти. Відтепер однією з її цілей є формування високого рівня інформаційної культури. Особлива роль при цьому відводиться використанню ресурсів та можливостей Інтернету в педагогічній практиці вчителя. Сьогодні вже не викликає сумніву, що навчання школярів стає більш ефективною, якщо вчитель володіє Інтернет-технологіями та використовує ресурси і можливості Інтернету у своїй практиці.
Підходи до створення електронних навчальних матеріалів для старшої школи:
1. структура кожного тематичного розділу повинна бути характерна для уроку в старших касах: пояснення нового матеріалу, початкове закріплення і відпрацювання навичок, контроль засвоєння;
2. теоретичної частини доцільно надати довідковий характер, не перевантажуючи інформацією, виділяючи основні терміни і поняття кожної теми;
3. обсяг навчального матеріалу для тренувальних та контрольних завдань визначається з урахуванням санітарно-гігієнічних норм роботи учня початкових класів за комп'ютером;
4. відбір навчального матеріалу проводиться з урахуванням основних дидактичних принципів;
5. засоби управління комп'ютерної навчальною системою з будь-якого навчального предмета мають бути максимально простими і не відволікаючими учня від виконання завдань.
Розроблені з урахуванням цих вимог електронні навчальні посібники позитивно сприймаються вчителями і успішно використовуються в освітньому процесі початкової школи.
Яка ж методика застосування електронних навчальних матеріалів під час проведення уроку у старшій школі?
При розробці плану кожного уроку вчителю рекомендується заздалегідь передбачити: застосування електронних ілюстрацій, тренувальних або контрольних завдань, я також навчального матеріалу відповідної тематики, включених до предметні електронні системи навчання [30, c. 22].
Вибір учнів, що виконують відповідні дидактичним цілям уроку індивідуальні або групові завдання за комп'ютером, проводиться вчителем після проведення попередньої психолого-педагогічної діагностики з урахуванням особливостей сприйняття інформації, статусу дитини в колективі. Також вчителям можна використовувати результати педагогічного спостереження.
Найважливіше, щоб учень, що виконує індивідуальне завдання на комп'ютері або що працює над навчальної проблемою в групі, перебував у комфортному стані і всі зусилля спрямовував на вирішення поставленого завдання.
Так, наприклад, дитині з пріоритетною візуальної системою сприйняття іноді корисніше виконувати завдання з інформатики на комп'ютері в той час, коли вчитель проводить розподільний диктант. Обов'язково розвиваючи їх можливості, вчитель може створити за допомогою сучасних технологій навчання ситуація успіху для таких школярів і тим самим підвищити мотивацію навчання.
Під час такого етапу, як «усний рахунок» орфографічна розминка або коротке повторення вивченого, рекомендується запрошувати для індивідуальної роботи за комп'ютером учнів, які пропустили заняття через хворобу, або тих, для яких, перша половина уроку є періодом продуктивної діяльності.
Цю ж категорію учнів, а так само категорію просунутих і потребують більш складних відносно середнього рівня завданнях дітей рекомендується залучати для роботи за комп'ютером під час фронтального опитування, словникової роботи, закріплення раніше пройденого матеріалу.
З огляду на інформацію про період продуктивної активності школярів, вчитель може максимально ефективно використовувати можливості кожної дитини для навчання і вчасно переключити його на інший вид діяльності, використовуючи комп'ютер в якості потужного мотиваційного засобу.
При проведенні динамічних навчальних ігор, естафет доцільно пропонувати учням із заниженою швидкістю розумових процесів виконувати аналогічне завдання за комп'ютером. Робота на власному швидкісному режимі позитивно позначається на результаті, що веде до зростання самооцінки, підвищує комфортність навчання таких дітей.
Спираючись на знання про статус дитини в класі, можна оптимізувати роботу за комп'ютером у групах, організованих за сукупністю психолого-педагогічних характеристик. Особливий ефект дає така форма роботи при вирішенні проблемних завдань на уроках математики, завдань дослідницького характеру на уроках природознавства.
Школярам, що виконують загальні для всіх завдання швидко і якісно, можна запропонувати комп'ютерний тренажер підвищеної складності або завдання пропедевтичного характеру, виконання якого дозволить їм брати участь в поясненні нового матеріалу своїм однокласникам [28, c. 56].
Особливе значення має робота за комп'ютером для дітей, часто пропускають заняття через хворобу. Допомогти таким учням можна, залучаючи їх для знайомства з основними моментами досліджуваного матеріалу, коротко і структуровано викладеного в комп'ютерних навчальних програмах, під час проведення усного рахунку, орфографічної розминки, фронтального опитування або повторення вивченого. Для цієї категорії учнів, а також для відстаючих учнів можна рекомендувати проведення комп'ютерного тестування замість традиційної контрольної роботи з вивченої теми.
На уроках закріплення та узагальнення отриманих знань можна використовувати комп'ютер для організації проміжного контролю, жорсткими при традиційному викладанні у початковій школі.
Досить широке поширення мультимедіа проекторів дозволяє значно збільшити наочність за рахунок використання вчителем у ході уроку мультимедіа презентації. Однак для цього необхідно забезпечити вчителя заздалегідь підготовленими поурочним комплектами наочних матеріалів, методично пов'язаними з варіантами тематичного планування [3, c. 201].
Висновки по другому розділі
Аналіз педагогічної, методичної, та спеціальної літератури дозволив зробити наступні висновки:
Щоб іти в ногу з часом, вчитель повинен володіти основами інформаційних технологій, мати уявлення про найбільш поширеної в даний час операційній системі Windows, вміти працювати в поширених комп'ютерних програмах, зокрема, Word, Ехсеl, Роwer Point і рядом інших спеціалізованих програм, пов'язаних з предметною діяльністю вчителя, користуватися Інтернетом, а також вміти використовувати знання комп'ютерів учнями, отримані на уроках інформаційних технологій.
Сучасні інформаційні технології дозволяють повно і цікаво проілюструвати зміст навчального матеріалу за допомогою комп'ютерних презентацій (слайд-фільмів). Мультимедійні програми допоможуть вчителю зробити свої уроки насиченими, яскравими, такими, що запам'ятовуються.
Використання інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальному процесі має на увазі постійний обмін інформацією з учнями, з викладачами зі своєї школи, з колегами з інших шкіл. Цей обмін неможливий без використання цифрових носіїв інформації.
Висновок
У результаті виконаної нами роботи:
1) Вивчили і проаналізували психолого-педагогічну та методичну навчальну та спеціальну літературу з теми дослідження.
2) Розглянули особливості навчання школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики.
3) охарактеризувати особливості використання ІКТ на уроках інформатики.
4) Розробили методики використання інформаційних технологій на уроці інформатики з метою навчання школярів розв'язування логічних завдань.
5) Проаналізували отримані результати.
Також нами були отримані наступні теоретичні результати:
1) В даний час одна з основних завдань освіти - це входження в сучасне інформаційне суспільство. Одночасно відбувається інформатизація освіти - впровадження нових інформаційних технологій: на уроках використовуються комп'ютерні навчальні програми, створюються комп'ютерні презентації силами вчителів та учнів, проводиться комп'ютерне тестування і моделювання, пошук необхідного матеріалу в Інтернеті. Держава вкладає значні ресурси в інформатизацію освіти. Комп'ютери є в достатній кількості не тільки в кабінетах інформатики, але і кабінетах інших предметів. Основна мета інформатизації освітнього простору - підвищення ефективності та якості освіти, формування інформаційної культури як основи інформатизації суспільства в цілому.
2) Комп'ютерна революція, яка відбулася на наших очах протягом останніх десятиліть, природно торкнулася і систему народної освіти. Комп'ютер в цій системі зайняв унікальне положення. По-перше, він сам став об'єктом вивчення, а з іншого боку - з'явився зручним технічним засобом забезпечення навчального процесу. Роботу з комп'ютером і різними комп'ютерними програмами вивчають у школах та інших навчальних закладах. Багато учні використовують комп'ютери як допоміжний засіб при підготовці домашніх завдань, повідомлень, рефератів та інших робіт.
3) Комп'ютерна техніка дуже добре підходить для активізації учнів на заняттях з кожного предмету. Викладачі самих різних дисциплін все ширше і ширше використовують комп'ютери у своїй повсякденній практиці. Це і підготовка карток, методичних роздавальних матеріалів, використання засобів ІКТ в якості наочності при поясненні нового матеріалу, а так само різні способи закріплення і перевірки засвоєних знань.
Список літератури
1. Бєляєва І.М. Перспективи та можливості курсу інформатики на сучасному етапі [Текст]: / / ІНФО, 2007 .- № 4. - 254с.
2. Бєшенков С.А., Гейн А.Г., Григор'єв С.Г. Інформатика та інформаційні технології [Текст]: Учеб. Посібник для математичних факультетів педвузів / Урал. Держ. Пед. Ун-т Єкатеринбург, 2003. - 144 с.
3.Бочкін А.І. Методика викладання інформатики [Текст]: Учеб. посібник. - Мн.: Вищ. шк., 2004. - 431 с.
4. Веліхов Є.П. Нова інформаційна технологія в школі [Текст]: / / ІНФО, 2006 .- № 1. - 140с.
5. Громов Г.Р., Агапова О.І., Шолоховіча В.Ф. Комп'ютерні технології навчання [Текст]: / Г.Р. Громов. - М: Освіта, 2005. - 258с.
6. Гриценко В.І. Сутність інформаційних технологій [Текст]: / В.І. Гриценко. - М: Освіта, 2006 .- 354c.
7. Данилов, М.А. Теоретичні основи навчання і проблеми виховання пізнавальної активності і самостійності [Текст]: / М.А. Данилов. - Казань, 2005. - 163с.
8. Дрині Б.М. Підготовка майбутніх вчителів до викладання профільного курсу інформатики в середній школі [Текст]: / / Дисс. канд. пед. наук. - 2003 .- 132 с.
9. Єршова Ф.П., Роберт І.В. Дидактичні проблеми комп'ютеризації [Текст]: - М: Освіта, 2005. - 465с.
10. Курашов, І.В. Пізнавальна самостійність учнів у процесі вивчення нових знань як результат організації їх діяльності вчителем [Текст]: / І.В. Курашов / / Про умови розвитку пізнавальної самостійності активності учнів на уроці / Под ред. М.А. Данилова. - К.: Таткнігіздат, 2003. - 198с.
11. Кривошеєв О.А. Інформаційні технології [Текст]: / О.А. Кривошеєв. - М: Освіта, 2006. - 259с.
12. Клейман Г. Можливості використання інформаційних технологій [Текст]: / Г. Клейман. - М: Освіта, 2006. - 398с.
13. Кузнєцов А.А. Проблеми комп'ютеризації [Текст]: / А.А. Кузнєцов. - М: Освіта, 2005. - 217с.
14. Лихачов, Б. Т. Педагогіка. Курс лекцій: навчальний посібник для студентів педагогічних навчальних закладів і слухачів ІПК і ФПК [Текст]: / Б. Т. Лихачов. - М.: Прометей; Юрайт, 2004. - 464 с.
15. Мануйлов В.Г. Основи інформаційних технологій (Програма прикладного курсу для VI-IX класів з економічною підготовкою) [Текст]: / / ІНФО, 1995. - № 3. - 368 с.
16. Марков С.А. Інформатика як базова наука освіти [Текст]: / / ІНФО, 1998. - № 6. - 89 с.
17. Машбиць Є.І., Гершунский Б.С., Тализіна Н.Ф. Методичні проблеми комп'ютеризації [Текст]: / Є.І. Машбиць. - М: Освіта, 2005. - 456с.
18. Наумчик В. М. Педагогічний словник [Електронний ресурс] / В. М. Наумчик, М. А. Свят. - М.: Вече, 2006. - 279 с.
19. Основи інформатики та обчислювальної техніки: Проб. навч. для 10-11 кл. середовищ, шк. [Текст]: / А. Г. Гейн, В. Г. Житомирський, Є. В. Лінецький та ін - 2-е вид. -М.: Освіта, 2003. - 254 с.
20. Петунін, О. В. Формування пізнавальної самостійності старших школярів у процесі поглибленого вивчення предметів природничого циклу: монографія [Текст]: / О. В. Петунін. - Кемерово: Кузбассвузіздат, 2003. - 124 с.
21. Пейперт С. Основи використання інформаційних технологій [Текст]: / С. Пейперт. - М: Освіта, 2006 .- 369с.
22. Підласий, І. П. Педагогіка [Текст]: / І. П. Підласий. - М.: Юрайт, 2007. - 540с.
23. Рубцова В.В., Тихомиров В.В. Психологічні проблеми комп'ютеризації [Текст]: / В.В. Рубцова. - М: Освіта, 2005. - 286с.
24. Самостійність. - В кн.: Психологічний словник [Текст]: - Магадан, 1996.-с. 292.
25. Сластенін В. А. Загальна педагогіка. Ч. 2 [Текст]: / В. А. Сластьонін, І. Ф. Ісаєв, Є. Н. Шиянов. - М.: Владос, 2003. - 252 с.
26. Сергеєва Т.А. Комп'ютерні технології [Текст]: / Т.А. Сергєєва. - М: Освіта, 2006. - 248с.
27. Угринович Н.Д. Інформатика та інформаційні технології. [Текст]: / - М.: Біном, 2006. - 245 с.
28. Угринович Н.Д. Практикум з інформатики та інформаційних технологій [Текст]: / - М.: Біном, 2002. - 56 с.
29. Фаліна І.М., Мохова М.М. Використання методів активного навчання на уроках інформатики [Текст]: / / Перше вересня. Інформатика. 2006. - 326 с.
30. Хантер Б. Рекомендації з використання інформаційних технологій [Текст]: / Б. Хантер. - М: Освіта, 2006. - 145С.
31. Щукіна, Г. І. Роль діяльності в навчальному процесі: книга для вчителя [Текст]: / Г. І. Щукіна. - М.: Просвещение, 2005. - 144 с.
32. Ясвін, В. А. Освітня середовище [Текст]: / В. А. Ясвін. - М.: Сенс, 2001. - 365 с.
33. Шиліна М.М. Формування пізнавальної самостійності школярів [Текст]: / М.Н. Шиліна. - М: Освіта, 2005. - 245c.
Завдання творчого і проблемно-пошукового характеру передбачають високий рівень творчої самостійності учнів. У процесі виконання таких робіт учні відкривають для себе нові сторони матеріалу, що вивчається і найбільш повно розкривають свої здібності з інформатики; відбувається не «розучування» навчального матеріалу, а його творче застосування [25, c. 59].
Особливості тексту завдання можуть визначити хід розумового процесу при її вирішенні. Як зорієнтувати дітей на ці особливості? Знання відповідей на них складають теоретико-методичні положення, на основі яких можна будувати конкретну методику навчання; вони допоможуть визначити методичні прийоми пошуку способів вирішення завдання, в тому числі рішення різними способами. Рішення задач у навчанні інформатики займає величезне місце.
Але не слід забувати, що будь-який вид людської діяльності так чи інакше пов'язаний з міркуванням, а розвиток пізнавальних здібностей - одна з основних цілей шкільного навчання [7, c. 65].
Основною формою діяльності учня в навчанні можна вважати розумову. Розумова діяльність учня на уроці повинна займати основний час. Для цього потрібно організувати наповнення уроку творчими завданнями, орієнтованими на розвиток логічного мислення. Далеко не кожен учень має навичок самостійної діяльності при вирішенні творчих завдань. Залучаючи учнів у колективну розумову діяльність, особливо на етапах аналізу умови, висунення гіпотези, пошуку шляхів вирішення, аналізу ефективності пропонованого рішення потрібно домогтися того, щоб кожен учень був співучасником процесу рішення, промовив рішення або вголос, або про себе, а в ході реалізації гіпотези зайняв активну позицію. Підбір завдань потрібно орієнтувати на те, щоб при реалізації рішення кожен учень зміг реалізувати свої можливості з урахуванням його рівня знань і можливостей.
Виклад основ логіки в середній школі доцільно починати зі знайомства учнів з предметом логіки, з її історичним розвитком, а так само зв'язку логіки і математики протягом тисячоліть. Тут же рекомендується сформулювати головне завдання логіки.
Класична формальна логіка розглядає поняття, судження, умовивід як основні форми мислення. Оперування ними відображає сутність логічного мислення. Механізм логічного мислення полягає в операціях логічного мислення, що грунтуються на чотирьох законах логіки: тотожності, непротиріччя, виключеного третього, достатньої підстави. Некласичні формальні логіки припускають інші формулювання основних логічних законів, проте, і в рамках цих логічних систем продовжують діяти основні логічні операції. І, з точки зору будь-якої формальної логіки «логічне мислення - це мислення, що відповідає певним принципам (законам, правилам, приписами), вироблення яких і становить одну з головних завдань логіки» [8, c. 111].
Логічне мислення - це вид мислення, суть якого в оперуванні поняттями, судженнями, умовиводами на основі законів логіки, їх зіставленні та співвіднесенні з діями або ж сукупність розумових логічно достовірних дій або операцій мислення, пов'язаних причинно-наслідковими закономірностями, дозволяють узгодити готівкові знання з метою опису і перетворення об'єктивної дійсності.
Основну увагу при підборі завдань слід приділяти не розробці нових, а доцільному з'єднанню наявних методичних рекомендацій для досягнення поставлених цілей:
Розширення кругозору учнів, розвиток пам'яті, уваги;
Пізнавальний розвиток дітей - впізнавання ними простих зв'язків і залежностей навколишнього світу;
Розвиток логіки мислення, просторових уявлень, уяви дітей;
Розвиток уміння порівнювати та класифікувати;
Формування творчих, дослідницьких якостей учнів;
Формування операційного стилю мислення;
Підготовка до сприйняття комп'ютерного варіанту завдань.
Досягнення цих цілей допоможе учням у вивченні інших шкільних предметів.
Логіка, складова всієї освіти, значно посилює його гуманітарну спрямованість, повинна вивчатися як можна раніше, починаючи з початкових класів
Наступним кроком вивчення основ логіки можна вважати виклад матеріалу про поняття, судження і умовивід. На цьому етапі слід акцентувати увагу учнів на таких аспектах як приватне і загальне, просте і складне судження на основі спостереження природних фізичних і біологічних процесів. Тут судження виступають як результати спостереження і переробка інформації з візуальної форми в вербальну. Комп'ютер виступає як генератор візуального потоку інформації. У результаті чого учні повинні навчитися виділяти прості висловлювання зі складних, а також вміти їх простих суджень утворювати складні [6, c. 56].
Добре розвинене логічне мислення «здібних учнів» дозволяє їм застосовувати набуті знання в нових умовах, вирішувати нетипові завдання, знаходити раціональні способи їх вирішення, творчо підходити до навчальної діяльності, активно, з інтересом брати участь у власному навчальному процесі.
Але процес розвитку логічного мислення передбачає не тільки формування деякого кола понять і специфічних способів їх застосування, а й необхідного рівня розвитку логічних прийомів мислення в пізнавальній діяльності учнів для активного добування знань, уміння застосовувати їх у творчому перетворенні дійсності.
Способом перевірки знань учнів можуть виступати як самостійні роботи, так і комп'ютерні тести з ЄДІ.
При вивченні логіки в шкільному курсі інформатики, на перший план висувається розвиток пізнавальних здібностей, так як потрібно грунтуватися на необхідності всебічного гармонійного розвитку особистості, розвитку творчих умінь, художніх здібностей та естетичних якостей, а також розширення кругозору та підвищення інтересу до навколишньої дійсності.
Вміння знаходити способи вирішення логічних завдань є одним з основних показників рівня розвитку, глибини засвоєння навчального матеріалу [18, c. 96].
Рефлексивні розумові процеси знаходять своє вираження і в процесі постановки проблеми, і на етапі програвання гіпотез, і при формулюванні остаточних висновків. Особливо це відноситься до нестереотипно логічним завданням.
Не маючи готових засобів рішення, учні виробляють попередні схеми аналізу проблеми, використовують різного роду гіпотези і припущення, рефлексивно осмислюють виникають ідеї. Можна відзначити, що в задачах логічного характеру присутній дух нестандартності. Такого роду завдання часто зустрічаються серед олімпіадних завдань.
Саме тому формування і розвиток логіки здійснюється в процесі вирішення логічних завдань. При цьому можна виділити наступні способи розвитку логічного мислення на уроках інформатики при вирішенні завдань:
Не маючи готових засобів рішення, учні виробляють попередні схеми аналізу проблеми, використовують різного роду гіпотези і припущення, рефлексивно осмислюють виникають ідеї.
Можна відзначити, що в задачах логічного характеру присутній дух нестандартності. Такого роду завдання часто зустрічаються серед олімпіадних завдань.
Саме тому формування і розвиток логіки здійснюється в процесі вирішення логічних завдань. При цьому можна виділити наступні способи навчання розв'язування логічних задач на уроках інформатики:
1) встановлення спільно з учнями факту: до одного або до різних типів належать завдання;
2) визначення подібності та розбіжності у засобах вирішення завдань;
3) аналіз особливостей умов завдань;
4) складання завдань, що належать (не належать) до одного типу.
Для розробки методики навчання розв'язування логічних завдань, сприяє формуванню логічного мислення учнів, необхідно визначити критерії її ефективності.
Оскільки формування логічного мислення в різних методиках відбувається під час навчання учнів розв'язування логічних завдань, то очевидно, що показником успішності будь-якої методики має бути наступне:
1) якість оволодіння учнями умінням вирішувати логічні завдання;
2) постановка рефлексивної завдання;
3) діалогічність у навчанні (внутрішня і зовнішня);
4) формування рефлексивної позиції;
5) рівень сформованості рефлексивної діяльності учнів.
Перший з названих показників може бути визначений в результаті звичайної контрольної роботи, зміст якої складають логічні задачі. [4, c. 36]
Висновки по першому розділі
Аналіз педагогічної, методичної, та спеціальної літератури дозволив зробити наступні висновки:
Використання інформаційно-комп'ютерних технологій відкриває для вчителя нові можливості у викладанні свого предмета. Вивчення будь-якої дисципліни з використанням ІКТ дає дітям можливість для роздумів і участі у створенні елементів уроку, що сприяє розвитку інтересу школярів до предмета. Класичні та інтегровані уроки у супроводі мультимедійних презентацій, on-line тестів та програмних продуктів дозволяють учням поглибити знання, отримані раніше, як кажуть в англійській прислів'ї - "Я почув і забув, я побачив і запам'ятав". Застосування сучасних технологій в освіті створює сприятливі умови для формування особистості учнів і відповідає запитам сучасного суспільства.
Роль інформатики у розвитку логічного мислення винятково велика. Причина настільки виняткової ролі інформатики в тому, що це сама практична наука з усіх досліджуваних у школі. У ній високий рівень абстракції і у ній найбільш природним способом викладу знань є спосіб сходження від абстрактного до конкретного. Крім того, рішення логічних задач здатне розвивати логічне мислення школярів у шкільному курсі.
Виклад основ логіки в середній школі доцільно починати зі знайомства учнів з предметом логіки, з її історичним розвитком, а так само зв'язку логіки і математики протягом тисячоліть. Тут же рекомендується сформулювати головне завдання логіки.
Логічне мислення - це вид мислення, суть якого в оперуванні поняттями, судженнями, умовиводами на основі законів логіки, їх зіставленні та співвіднесенні з діями або ж сукупність розумових логічно достовірних дій або операцій мислення, пов'язаних причинно-наслідковими закономірностями, дозволяють узгодити готівкові знання з метою опису і перетворення об'єктивної дійсності.
Глава 2. Методика навчання школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики з використання ІКТ
2.1 Можливості використання ІКТ на уроках інформатики
В даний час відбувається збільшення розумового навантаження школярів на уроках інформатики. Це в свою чергу змусило задуматися над тим, як підтримати в учнів інтерес до досліджуваного предмета і їх активність протягом всього уроку. Величезну допомогу у вирішенні цього питання може справити використання комп'ютерних технологій, які дозволяють не тільки створити інформаційну обстановку, стимулюючу інтерес до роботи (посилюється прагнення домогтися успіху), а й певною мірою вирішити проблему «слабких учнів», а також сприяють формуванню здібностей застосовувати на практиці отримані знання. Наприклад, можна використовувати електронний підручник. (Див. додаток 1)
У даному електронному підручнику є 8 лекцій з математичної логіки, до кожної лекції представлена презентація, задачі, питання, глосарій, і список літератури.
2.2 Методичні рекомендації щодо використання ІКТ на уроках інформатики
Використання інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальному процесі є актуальною проблемою сучасної шкільної освіти. Сьогодні необхідно, щоб кожен вчитель з будь-якої шкільної дисципліни (ОБЖ, біології, географії, іноземної мови, історії, літератури, математики, російської мови, фізики, хімії, ...) міг підготувати і провести урок з використанням ІКТ. Такий урок наочний, барвистий, інформативний, інтерактивний, економить час учителя і учня. Він дозволяє учневі працювати в своєму темпі, а вчителю дає можливість оперативно проконтролювати та оцінити результати навчання.
Щоб іти в ногу з часом, вчитель повинен володіти основами інформаційних технологій, мати уявлення про найбільш поширеної в даний час операційній системі Windows, вміти працювати в поширених комп'ютерних програмах, зокрема, Word, Ехсеl, Роwer Point і рядом інших спеціалізованих програм, пов'язаних з предметною діяльністю вчителя, користуватися Інтернетом, а також вміти використовувати знання комп'ютерів учнями, отримані на уроках інформаційних технологій [30, c. 96].
Проблеми вчителів у сфері ІКТ відомі: непідготовленість педагогів з цього напрямку, слабка навчально-матеріальна база, необхідність розробки підручників і методичних посібників для вчителів.
Для того, щоб освоїти програми, необхідні для підготовки уроку, мені довелося вивчити багато спеціальної літератури, затративши на це досить багато часу. Учителю не треба бути професіоналом в області комп'ютерної графіки, відеомонтажу і т.п., йому потрібні базові знання. Я зробив спробу полегшити працю вчителя з підготовки сучасних уроків із застосуванням ІКТ, узагальнивши свій досвід в даному методичному посібнику. Сподіваюся, що моя робота буде корисна для всіх вчителів, які використовують або збираються використовувати ІКТ на своїх заняттях.
Всі перераховані в роботі програми для підготовки друкованих роздаткових матеріалів, на мій погляд, є основними при підготовці вчителем ОБЖ роздаткового матеріалу. Володіння цими програмами значно економить час, витрачений на підготовку до уроків, і піднімає якість застосовуваних на уроці матеріалів на більш високий рівень.
Сучасні інформаційні технології дозволяють повно і цікаво проілюструвати зміст навчального матеріалу за допомогою комп'ютерних презентацій (слайд-фільмів). Мультимедійні програми допоможуть вчителю зробити свої уроки насиченими, яскравими, такими, що запам'ятовуються. Один раз зроблений навчальний матеріал стане в нагоді Вам в наступні роки, а оволодіння навичками створення таких матеріалів підніме Ваші професійні навички на якісно новий рівень.
На сучасному етапі складно знайти викладача, який би не мав цифрову відеокамеру або (і) фотоапарат. Яскраві шкільні події не залишають байдужими вчителів і практично всі вони прагнуть зберегти про них пам'ять у відеозаписах та фотографіях. Природним є і те, що дуже часто власні відеоматеріали і фотографії служать наочним матеріалом на уроках. Учні такі матеріали сприймають значно активніше; у багатьох викликає здивування, що явища, про які йдеться на уроках, відбуваються безпосередньо навколо них [30, c. 100].
Використання інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальному процесі має на увазі постійний обмін інформацією з учнями, з викладачами зі своєї школи, з колегами з інших шкіл. Цей обмін неможливий без використання цифрових носіїв інформації.
Інформаційне суспільство пред'являє нові вимоги до системи освіти. Відтепер однією з її цілей є формування високого рівня інформаційної культури. Особлива роль при цьому відводиться використанню ресурсів та можливостей Інтернету в педагогічній практиці вчителя. Сьогодні вже не викликає сумніву, що навчання школярів стає більш ефективною, якщо вчитель володіє Інтернет-технологіями та використовує ресурси і можливості Інтернету у своїй практиці.
Підходи до створення електронних навчальних матеріалів для старшої школи:
1. структура кожного тематичного розділу повинна бути характерна для уроку в старших касах: пояснення нового матеріалу, початкове закріплення і відпрацювання навичок, контроль засвоєння;
2. теоретичної частини доцільно надати довідковий характер, не перевантажуючи інформацією, виділяючи основні терміни і поняття кожної теми;
3. обсяг навчального матеріалу для тренувальних та контрольних завдань визначається з урахуванням санітарно-гігієнічних норм роботи учня початкових класів за комп'ютером;
4. відбір навчального матеріалу проводиться з урахуванням основних дидактичних принципів;
5. засоби управління комп'ютерної навчальною системою з будь-якого навчального предмета мають бути максимально простими і не відволікаючими учня від виконання завдань.
Розроблені з урахуванням цих вимог електронні навчальні посібники позитивно сприймаються вчителями і успішно використовуються в освітньому процесі початкової школи.
Яка ж методика застосування електронних навчальних матеріалів під час проведення уроку у старшій школі?
При розробці плану кожного уроку вчителю рекомендується заздалегідь передбачити: застосування електронних ілюстрацій, тренувальних або контрольних завдань, я також навчального матеріалу відповідної тематики, включених до предметні електронні системи навчання [30, c. 22].
Вибір учнів, що виконують відповідні дидактичним цілям уроку індивідуальні або групові завдання за комп'ютером, проводиться вчителем після проведення попередньої психолого-педагогічної діагностики з урахуванням особливостей сприйняття інформації, статусу дитини в колективі. Також вчителям можна використовувати результати педагогічного спостереження.
Найважливіше, щоб учень, що виконує індивідуальне завдання на комп'ютері або що працює над навчальної проблемою в групі, перебував у комфортному стані і всі зусилля спрямовував на вирішення поставленого завдання.
Так, наприклад, дитині з пріоритетною візуальної системою сприйняття іноді корисніше виконувати завдання з інформатики на комп'ютері в той час, коли вчитель проводить розподільний диктант. Обов'язково розвиваючи їх можливості, вчитель може створити за допомогою сучасних технологій навчання ситуація успіху для таких школярів і тим самим підвищити мотивацію навчання.
Під час такого етапу, як «усний рахунок» орфографічна розминка або коротке повторення вивченого, рекомендується запрошувати для індивідуальної роботи за комп'ютером учнів, які пропустили заняття через хворобу, або тих, для яких, перша половина уроку є періодом продуктивної діяльності.
Цю ж категорію учнів, а так само категорію просунутих і потребують більш складних відносно середнього рівня завданнях дітей рекомендується залучати для роботи за комп'ютером під час фронтального опитування, словникової роботи, закріплення раніше пройденого матеріалу.
З огляду на інформацію про період продуктивної активності школярів, вчитель може максимально ефективно використовувати можливості кожної дитини для навчання і вчасно переключити його на інший вид діяльності, використовуючи комп'ютер в якості потужного мотиваційного засобу.
При проведенні динамічних навчальних ігор, естафет доцільно пропонувати учням із заниженою швидкістю розумових процесів виконувати аналогічне завдання за комп'ютером. Робота на власному швидкісному режимі позитивно позначається на результаті, що веде до зростання самооцінки, підвищує комфортність навчання таких дітей.
Спираючись на знання про статус дитини в класі, можна оптимізувати роботу за комп'ютером у групах, організованих за сукупністю психолого-педагогічних характеристик. Особливий ефект дає така форма роботи при вирішенні проблемних завдань на уроках математики, завдань дослідницького характеру на уроках природознавства.
Школярам, що виконують загальні для всіх завдання швидко і якісно, можна запропонувати комп'ютерний тренажер підвищеної складності або завдання пропедевтичного характеру, виконання якого дозволить їм брати участь в поясненні нового матеріалу своїм однокласникам [28, c. 56].
Особливе значення має робота за комп'ютером для дітей, часто пропускають заняття через хворобу. Допомогти таким учням можна, залучаючи їх для знайомства з основними моментами досліджуваного матеріалу, коротко і структуровано викладеного в комп'ютерних навчальних програмах, під час проведення усного рахунку, орфографічної розминки, фронтального опитування або повторення вивченого. Для цієї категорії учнів, а також для відстаючих учнів можна рекомендувати проведення комп'ютерного тестування замість традиційної контрольної роботи з вивченої теми.
На уроках закріплення та узагальнення отриманих знань можна використовувати комп'ютер для організації проміжного контролю, жорсткими при традиційному викладанні у початковій школі.
Досить широке поширення мультимедіа проекторів дозволяє значно збільшити наочність за рахунок використання вчителем у ході уроку мультимедіа презентації. Однак для цього необхідно забезпечити вчителя заздалегідь підготовленими поурочним комплектами наочних матеріалів, методично пов'язаними з варіантами тематичного планування [3, c. 201].
Висновки по другому розділі
Аналіз педагогічної, методичної, та спеціальної літератури дозволив зробити наступні висновки:
Щоб іти в ногу з часом, вчитель повинен володіти основами інформаційних технологій, мати уявлення про найбільш поширеної в даний час операційній системі Windows, вміти працювати в поширених комп'ютерних програмах, зокрема, Word, Ехсеl, Роwer Point і рядом інших спеціалізованих програм, пов'язаних з предметною діяльністю вчителя, користуватися Інтернетом, а також вміти використовувати знання комп'ютерів учнями, отримані на уроках інформаційних технологій.
Сучасні інформаційні технології дозволяють повно і цікаво проілюструвати зміст навчального матеріалу за допомогою комп'ютерних презентацій (слайд-фільмів). Мультимедійні програми допоможуть вчителю зробити свої уроки насиченими, яскравими, такими, що запам'ятовуються.
Використання інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальному процесі має на увазі постійний обмін інформацією з учнями, з викладачами зі своєї школи, з колегами з інших шкіл. Цей обмін неможливий без використання цифрових носіїв інформації.
Висновок
У результаті виконаної нами роботи:
1) Вивчили і проаналізували психолого-педагогічну та методичну навчальну та спеціальну літературу з теми дослідження.
2) Розглянули особливості навчання школярів розв'язування логічних задач на уроках інформатики.
3) охарактеризувати особливості використання ІКТ на уроках інформатики.
4) Розробили методики використання інформаційних технологій на уроці інформатики з метою навчання школярів розв'язування логічних завдань.
5) Проаналізували отримані результати.
Також нами були отримані наступні теоретичні результати:
1) В даний час одна з основних завдань освіти - це входження в сучасне інформаційне суспільство. Одночасно відбувається інформатизація освіти - впровадження нових інформаційних технологій: на уроках використовуються комп'ютерні навчальні програми, створюються комп'ютерні презентації силами вчителів та учнів, проводиться комп'ютерне тестування і моделювання, пошук необхідного матеріалу в Інтернеті. Держава вкладає значні ресурси в інформатизацію освіти. Комп'ютери є в достатній кількості не тільки в кабінетах інформатики, але і кабінетах інших предметів. Основна мета інформатизації освітнього простору - підвищення ефективності та якості освіти, формування інформаційної культури як основи інформатизації суспільства в цілому.
2) Комп'ютерна революція, яка відбулася на наших очах протягом останніх десятиліть, природно торкнулася і систему народної освіти. Комп'ютер в цій системі зайняв унікальне положення. По-перше, він сам став об'єктом вивчення, а з іншого боку - з'явився зручним технічним засобом забезпечення навчального процесу. Роботу з комп'ютером і різними комп'ютерними програмами вивчають у школах та інших навчальних закладах. Багато учні використовують комп'ютери як допоміжний засіб при підготовці домашніх завдань, повідомлень, рефератів та інших робіт.
3) Комп'ютерна техніка дуже добре підходить для активізації учнів на заняттях з кожного предмету. Викладачі самих різних дисциплін все ширше і ширше використовують комп'ютери у своїй повсякденній практиці. Це і підготовка карток, методичних роздавальних матеріалів, використання засобів ІКТ в якості наочності при поясненні нового матеріалу, а так само різні способи закріплення і перевірки засвоєних знань.
Список літератури
1. Бєляєва І.М. Перспективи та можливості курсу інформатики на сучасному етапі [Текст]: / / ІНФО, 2007 .- № 4. - 254с.
2. Бєшенков С.А., Гейн А.Г., Григор'єв С.Г. Інформатика та інформаційні технології [Текст]: Учеб. Посібник для математичних факультетів педвузів / Урал. Держ. Пед. Ун-т Єкатеринбург, 2003. - 144 с.
3.Бочкін А.І. Методика викладання інформатики [Текст]: Учеб. посібник. - Мн.: Вищ. шк., 2004. - 431 с.
4. Веліхов Є.П. Нова інформаційна технологія в школі [Текст]: / / ІНФО, 2006 .- № 1. - 140с.
5. Громов Г.Р., Агапова О.І., Шолоховіча В.Ф. Комп'ютерні технології навчання [Текст]: / Г.Р. Громов. - М: Освіта, 2005. - 258с.
6. Гриценко В.І. Сутність інформаційних технологій [Текст]: / В.І. Гриценко. - М: Освіта, 2006 .- 354c.
7. Данилов, М.А. Теоретичні основи навчання і проблеми виховання пізнавальної активності і самостійності [Текст]: / М.А. Данилов. - Казань, 2005. - 163с.
8. Дрині Б.М. Підготовка майбутніх вчителів до викладання профільного курсу інформатики в середній школі [Текст]: / / Дисс. канд. пед. наук. - 2003 .- 132 с.
9. Єршова Ф.П., Роберт І.В. Дидактичні проблеми комп'ютеризації [Текст]: - М: Освіта, 2005. - 465с.
10. Курашов, І.В. Пізнавальна самостійність учнів у процесі вивчення нових знань як результат організації їх діяльності вчителем [Текст]: / І.В. Курашов / / Про умови розвитку пізнавальної самостійності активності учнів на уроці / Под ред. М.А. Данилова. - К.: Таткнігіздат, 2003. - 198с.
11. Кривошеєв О.А. Інформаційні технології [Текст]: / О.А. Кривошеєв. - М: Освіта, 2006. - 259с.
12. Клейман Г. Можливості використання інформаційних технологій [Текст]: / Г. Клейман. - М: Освіта, 2006. - 398с.
13. Кузнєцов А.А. Проблеми комп'ютеризації [Текст]: / А.А. Кузнєцов. - М: Освіта, 2005. - 217с.
14. Лихачов, Б. Т. Педагогіка. Курс лекцій: навчальний посібник для студентів педагогічних навчальних закладів і слухачів ІПК і ФПК [Текст]: / Б. Т. Лихачов. - М.: Прометей; Юрайт, 2004. - 464 с.
15. Мануйлов В.Г. Основи інформаційних технологій (Програма прикладного курсу для VI-IX класів з економічною підготовкою) [Текст]: / / ІНФО, 1995. - № 3. - 368 с.
16. Марков С.А. Інформатика як базова наука освіти [Текст]: / / ІНФО, 1998. - № 6. - 89 с.
17. Машбиць Є.І., Гершунский Б.С., Тализіна Н.Ф. Методичні проблеми комп'ютеризації [Текст]: / Є.І. Машбиць. - М: Освіта, 2005. - 456с.
18. Наумчик В. М. Педагогічний словник [Електронний ресурс] / В. М. Наумчик, М. А. Свят. - М.: Вече, 2006. - 279 с.
19. Основи інформатики та обчислювальної техніки: Проб. навч. для 10-11 кл. середовищ, шк. [Текст]: / А. Г. Гейн, В. Г. Житомирський, Є. В. Лінецький та ін - 2-е вид. -М.: Освіта, 2003. - 254 с.
20. Петунін, О. В. Формування пізнавальної самостійності старших школярів у процесі поглибленого вивчення предметів природничого циклу: монографія [Текст]: / О. В. Петунін. - Кемерово: Кузбассвузіздат, 2003. - 124 с.
21. Пейперт С. Основи використання інформаційних технологій [Текст]: / С. Пейперт. - М: Освіта, 2006 .- 369с.
22. Підласий, І. П. Педагогіка [Текст]: / І. П. Підласий. - М.: Юрайт, 2007. - 540с.
23. Рубцова В.В., Тихомиров В.В. Психологічні проблеми комп'ютеризації [Текст]: / В.В. Рубцова. - М: Освіта, 2005. - 286с.
24. Самостійність. - В кн.: Психологічний словник [Текст]: - Магадан, 1996.-с. 292.
25. Сластенін В. А. Загальна педагогіка. Ч. 2 [Текст]: / В. А. Сластьонін, І. Ф. Ісаєв, Є. Н. Шиянов. - М.: Владос, 2003. - 252 с.
26. Сергеєва Т.А. Комп'ютерні технології [Текст]: / Т.А. Сергєєва. - М: Освіта, 2006. - 248с.
27. Угринович Н.Д. Інформатика та інформаційні технології. [Текст]: / - М.: Біном, 2006. - 245 с.
28. Угринович Н.Д. Практикум з інформатики та інформаційних технологій [Текст]: / - М.: Біном, 2002. - 56 с.
29. Фаліна І.М., Мохова М.М. Використання методів активного навчання на уроках інформатики [Текст]: / / Перше вересня. Інформатика. 2006. - 326 с.
30. Хантер Б. Рекомендації з використання інформаційних технологій [Текст]: / Б. Хантер. - М: Освіта, 2006. - 145С.
31. Щукіна, Г. І. Роль діяльності в навчальному процесі: книга для вчителя [Текст]: / Г. І. Щукіна. - М.: Просвещение, 2005. - 144 с.
32. Ясвін, В. А. Освітня середовище [Текст]: / В. А. Ясвін. - М.: Сенс, 2001. - 365 с.
33. Шиліна М.М. Формування пізнавальної самостійності школярів [Текст]: / М.Н. Шиліна. - М: Освіта, 2005. - 245c.